Дослідження вибухових речовин, продуктів вибуху та пострілу

-        ідентифікація вибухових речовин;

-        визначення складу вибухових речовин, метальних речовин та піротехнічних сумішей;

-        визначення виду вибухових речовин;

-        встановлення факту пострілу зброї;

-        виявлення продуктів пострілу на предметах-носіях.

Орієнтовний перелік питань

Чи є дана речовина вибуховою? Якщо так, якою саме?

Чи є на предметі-носії сліди вибухових речовин /продуктів вибуху (пострілу)? Якщо так, яких саме?

Чи мають дані вибухові речовини (зазначаються порівнювані об'єкти) спільну родову (групову) належність?

Чи мають спільну родову (групову) належність надані зразки шроту за номером, способом виготовлення, елементним складом?

 Чи мають спільну родову (групову) належність або єдине джерело походження частини патронів (шріт, кулі, картечі, пижа, прокладки), знайдені на місці події, з частинами патронів, вилучених у певної особи (за видом та складом матеріалу, кольором, розмірами, формою, способом виготовлення тощо)?

Дослідження матеріалів документів

-        встановлення волокнистого складу паперу;

-        встановлення фарбувальних речовин у пишучих приладах (ручки, тонери, тощо);

-        ідентифікація та порівняння фарбувальних речовин відтисків печаток, штампів;

-        ідентифікація та порівняння клеїв;

-        встановлення факту травлення документів.

Орієнтовний перелік питань

До якого виду, роду (іншої класифікаційної категорії) належить матеріал документа (папір, клей, фарбувальна речовина штрихів записів тощо)?

Чи мають спільну родову (групову) належність матеріали даного примірника друкованої продукції або документа (папір, клей, картон, фарбувальна речовина тощо) із зразками наданими на дослідження?

Чи належать надані аркуші паперу до різних партій випуску?

Експертиза лакофарбових матеріалів і покрить

ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ ЛАКОФАРБОВИХ МАТЕРІАЛІВ ТА ПОКРИТЬ

• Експертне дослідження лакофарбових матеріалів та покрить є одним із найпоширеніших завдань криміналістичної експертизи матеріалів, речовин та виробів. Необхідність його проведення виникає при розслідуванні кримінальних справ, пов’язаних з дорожньо-транспортними пригодами, крадіжками державного та приватного майна та іншими злочинами.
• Об’єктами криміналістичної експертизи лакофарбових матеріалів та покрить (ЛФМ та ЛФП) є предмети з пофарбованою поверхнею, а також відокремлені від них частинки (мікрочастинки) речовини лакофарбової природи.

Криміналістична експертиза лакофарбових матеріалів та покрить проводиться з метою:

- розпізнавання та встановлення належності досліджуваної речовини до групи ЛФМ;

- встановлення спільної родової (групової) належності об’єктів;

- ідентифікації або диференціації певного пофарбованого предмета;

- визначення хімічного та елементного складу ЛФМ та ЛФП;

- визначення способу пофарбування певного виробу (заводський чи кустарнийсаморобний);

- визначення кольору ЛФМ та ЛФП;

- визначення цільового призначення ЛФП;

- виявлення нашарувань ЛФП на предметах-носіях.

Загальна характеристика ЛФМ та ЛФП.

Лакофарбові матеріали - багатокомпонентні суміші, до складу яких входять: пігменти, що надають ЛФМ колір; наповнювачі, що покращують механічні властивості та довговічність ЛФП; в’яжуча частина, що поєднує частинки пігменту та наповнювача між собою та з пофарбованою поверхнею; розчинники та розріджувачі, що надають ЛФМ необхідну консистенцію; пластифікатори, що утворюють з пластифікуючим матеріалом желеподібну масу; сикативи, що прискорюють висихання масляних ЛФМ.

Види ЛФМ, що використовуються в системах ЛФП

- лак - розчин плівкоутворюючих речовин (смол, масел, ефірів, целюлози та бітумів) в органічних розчинниках чи воді, що утворюють після висихання тверду, однорідну та прозору (крім бітумного лаку) плівку;

- ґрунтовка - суспензія пігментів та наповнювачів в плівкоутворювачі, що після висихання являє собою непрозору однорідну плівку з високими адгезійними властивостями до підкладки та наступному шару. Співвідношення між плівкоутворювачем та сумішшю пігментів та наповнювачів коливається від 1:1,3 до 1:3;

- шпаклівка - в’язка пастоподібна маса, що складається з пігменту, наповнювача та плівкоутворювача, яка наноситься для згладжування нерівностей пофарбованої поверхні. Співвідношення між плівкоутворювачем та сумішшю пігментів та наповнювачів 1:6;

- емаль - суспензія пігментів або їх суміші з наповнювачами в лаці, яка після висихання утворює на поверхні непрозору, тверду,  забарвлену плівку з різноманітними блиском та фактурою. Співвідношення між плівкоутворювачем та сумішшю пігментів та наповнювачів 1:1.

Орієнтовний перелік питань, які вирішує експертиза лакофарбових матеріалів та покриттів

- Чи є на досліджуваних поверхнях (зазначається де саме) нашарування сторонніх лакофарбових покриттів ?

-  Чи придатні виявлені нашарування лакофарбового покриття для ідентифікації за ними конкретної пофарбованої поверхні?

- Чи мають виявлені нашарування лакофарбового покриття спільну родову (групову) належність із зразком лакофарбового покриттям ?

-  Чи становили виявлені нашарування лакофарбового покриття одну пофарбовану поверхню із наданим зразком  ?

- Яким способом (заводським чи кустарним) пофарбовано транспортний засіб (зазначаються які саме деталі) ?

-   Чи проводилось перефарбування транспортного засобу, якщо так, то який колір емалі нанесеної заводом-виробником та які кольори емалей нанесених в кустарних умовах ? 

Експертиза полімерних матеріалів, пластмас і виробів з них.

 ПРО МОЖЛИВОСТІ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІМЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ

Криміналістична експертиза полімерних матеріалів та виробів з них проводиться в рамках криміналістичної експертизи матеріалів, речовин та виробів і грунтується на комплексному застосуванні матеріалознавчих досліджень.

Полімерні матеріали, як об’єкти експертизи за кримінальними провадженнями різних категорій, зустрічаються, наприклад, в справах про вбивства, дорожньо-транспортні пригоди, розкрадання власності. На дослідження надходять полімерні вироби, а також частини цих виробів.

Завдання криміналістичної експертизи полімерних матеріалів

Криміналістичною експертизою полімерних матеріалів вирішуються такі основні завдання:

• встановлення належності об’єкта дослідження до полімерного матеріалу;
• виявлення мікрочастинок (нашарувань) полімерних матеріалів на предметах-носіях;
• визначення придатності нашарувань полімерного матеріалу для проведення дослідження;
• встановлення спільної родової (групової) належності зразків полімерних матеріалів, що порівнюються.

Встановлення родової належності порівнюваних об’єктів і утворюючих їх матеріалів передбачає віднесення їх до певних класифікаційних груп, що прийняті у відповідних галузях виробництва, науки і техніки.

Загальна характеристика полімерів

Полімери - високомолекулярні природні та синтетичні сполуки з молекулярною масою від декількох тисяч до мільйонів, молекули яких (макромолекули) складаються з великої кількості однакових мономерних ланок, що пов’язані хімічними зв'язками. Полімери можуть бути класифіковані за різноманітними ознаками. В залежності від складу основного ланцюга полімери поділяють на гомоланцюжні (основний ланцюг побудований з однакових атомів) і гетероланцюжні (в основному ланцюзі знаходяться атоми різноманітних елементів.

По типу мономерних ланок полімери підрозділяються на гомополімери, сополімери і блоксополімери.

Гомополімери - полімери, що складаються з однакових мономерних ланок: наприклад: -поліетилен (-СН2-СН2-)_n, -полівінілхлорид (-СН2-СНCl-)_n тощо.

Сополімери - полімери, що містять декілька типів мономерних ланок. В залежності від характеру розподілу мономерних ланок розрізняють регулярні і нерегулярні сополімери. Сополімери, у яких ланки кожного типу утворюють достатньо довгі безперервні послідовності, що чергуються в межах макромолекули, називаються  блоксополімерами.

Види полімерних матеріалів

Полімери з низькою (нижче кімнатної) температурою переходу із склоподібного у високоеластичний стан називаються еластомерами (каучуками), з високою - пластиками. 

Всі каучуки підрозділяються  на натуральні і синтетичні. Натуральний каучук - продукт рослинного походження, що міститься у соці каучуконосних рослин (латексі). Клас синтетичних каучуків достатньо широкий. Загальноприйнятою є класифікація синтетичних каучуків по областях застосування: каучуки загального призначення, що застосовуються у виробництві таких виробів, у яких реалізується основна властивість гуми - еластичність; -каучуки спеціального призначення, що застосовуються у виготовленні виробів, які поряд з еластичністю повинні мати стійкість до дії різноманітних зовнішніх чинників, тепло- і морозостійкість або інші спеціальні властивості.

Пластики, як правило, складаються з декількох компонентів: -полімеру; -наповнювачів (органічних, неорганічних), що впливають на різноманітні властивості полімерів - стійкість, твердість, теплостійкість тощо; -пластифікаторів, що підвищують пластичність і розширюють інтервал високоеластичного стану; -стабілізаторів, що захищають полімер від старіння; -барвників; -інших добавок (у залежності від області застосування матеріалу.

Орієнтовний перелік питань, які вирішує експертиза полімерних матеріалів, пластмас і виробів з них

Чи є дана речовина полімерним матеріалом та до якого виду належить ?

Чи є на предметі-носії нашарування або мікрочастинки полімерного матеріалу ?

З якого виду полімерного матеріалу виготовлено даний предмет ?

Чи мають дані зразки полімерних матеріалів спільну родову (групову) належність?